"Народна валюта" юань - світові гроші майбутнього

У 19 столітті домінувала Британська імперія, у 20-му столітті ― Сполучені Штати. Можливо, що зараз починається азіатське століття, в якому домінуватиме Китай, - пише Нуріель Рубіні у газеті “Нью-Йорк Таймс”. Звичайно, статус долара як світової валюти нікуди не дінеться за один день. Але долару можуть кинути виклик інші валюти, і найбільш імовірним претендентом є китайський юань. Читати далi »

Якими будуть комп'ютери майбутнього

Чарльз Штросс — спеціаліст з комп'ютерних технологій і за сумісництвом автор наукової фантастики. У своєму блозі він намагається передбачити для нас, якими будуть комп'ютерні технології через “якихось” два десятки років відтепер — скажімо, році у 2030-му.

За його словами, отриманий у 1990-му році ступінь iз комп'ютерних наук — це приблизно як отримана в 1930-х освіта в авіаційній галузі — настільки все швидко міняється. Але в недалеке майбутнє зазирнути можна спробувати.

Лівий FAQ особистий елементарний: ТОП-10

Здається, я тут на даний момент залишився єдиний серед авторів, хто відкрито дискутує з лівої позиції (на аналіз мої дискусії, звісно, не тягнуть). Щоразу у відповідь лунають ті самі зауваження в різних варіаціях - причому вже й незалежно від теми дискусії. Тому логічно буде зразу написати FAQ і прямо на нього щоразу посилати найбільш "оригінальних" і "дотепних". Все доведеться робити кількома фразами, на жаль.

Міліціонери з нетрів: самоорганізація громадян проти влади

Досвід південноафриканських рухів протесту доводить, що свої інтереси можна захищати, не сподіваючись на владу та всілякі "широкі коаліції".

Після того, як режим апартеїду впав, і Нельсон Мандела в 1994 році став президентом, бідняки Південно-Африканської Республіки (ПАР) сподівалися на реальні зміни на краще.

Справді, Хартія Свободи - програмний документ Африканського Національного Конгресу (АНК) від 1955 року - обіцяла перерозподіл земель і національного багатства на користь біднішої (чорної) більшості населення країни. Читати далi »

До якої антиутопії ми живемо найближче?

Час від часу зустрічаються статті на кшталт "Чи мав Оруелл рацію?" або "А може, все-таки правий був Гакслі?" Імхо, ця постановка питання надто спрощена. Звичайно ж, жодна антиутопія не справдилася повністю. Кожна з антиутопій - це лише модель, доведена до логічного завершення. В житті існують не ідеали (в тому числі негативні), а поєднання взаємозаперечних рис. Але так само очевидно, що в житті існують риси багатьох антиутопій - не тільки Оруелла чи Гакслі. Існує й боротьба проти цих рис. Давайте глянемо, які саме; які антиутопії ще не написано, але ознаки їх є у суспільстві - і спробуємо визначити, "яка ж розумная цьому альтернатива". Читати далi »

4 червня - International KILLDOZER Day

Сьогодні 5 років, відколи помер Марвін Хімайєр - людина, яку називають останнім американським героєм. Втім, у кого з американців не питав, нікому це ім'я нічого не каже. Якщо кажеш Killdozer (так охрестили його засіб пересування у ЗМІ) - так, "я щось таке чув", смутно. У нас, здається, про Марвіна Хімайєра знають більше людей. Але теж небагато. Це людина, що бореться - боролася - до кінця. І тому її слід пам'ятати.

Надія на велику дію

Щоразу, читаючи про 1968-й рік і загалом про ті часи, я відчуваю сильну ностальгію - або, скоріше, жаль, що не жив у в ту пору або що в наш час не відбувається чогось подібного. Здавалось би, проблем нітрохи не менше: Ірак як повторення В'єтнаму, економічний колоніалізм як повторення колоніалізму класичного, криза 2008-present як повторення кризи 1967-го (яка, до того ж, була меншою за масштабами) - однак відсутність будь-якого руху, що був би хоч трохи подібним до руху 1960-х у цілому, як мінімум, Західному світі. Тоді - численні організації, кожна з яких спершу бореться за вирішення окремих проблем - і всі вони РАПТОМ резонують в одну велику історичну подію. Зараз - свідомі спроби об'єднання, які не можуть вилитись у щось більше за окремі акції, приурочені до конкретних дат або пов'язані з окремими подіями.

Свобода, рівність, глобальна солідарність (+ФОТО і ВІДЕО)

Першотравень у Києві цього року таки обійшовся без бійки - не в останню чергу через присутність міліцейського спецназу. О 12.00 на Арсенальній зібралося близько чотирьохсот молодих людей з різноманітних лівих груп. Приблизно дві третини з них - антифа, більшість у масках або пов'язках, із червоно-чорними (діагональними), зелено-чорними та просто чорними прапорами. Кількадесят людей з Організації марксистів, кількадесят неафілійованих активістів, а також представники профспілки Метро Кеш-енд-Керрі. Читати далi »

Київську перекладачку судять за знищення будівельного паркану

6 квітня цього року київський перекладач, засновник та редактор літературознавчого інтернет-видання «Проstory» Євгенія Білорусець постала перед судом. 28-річну Євгенію та двох її сусідів звинувачують у знищенні зеленого будівельного паркану, який восени 2008 року незаконно встановили у їхньому дворі працівники ТОВ «Інвестиційно-будівельна група». На одній з акцій протесту проти варварського будівництва елітної багатоповерхівки по вулиці Гончара сумнозвісний паркан знищили учасники акції, серед яких були як мешканці прилеглих будинків, так і активісти громадських та правозахисних організацій. Читати далi »

Мультилінгва Закарпаття: схід-захід (+ФОТО)

Поволі сковородуючи Закарпаттям, не можеш не ловити себе на враженні, що перебуваєш за кордоном. По-перше, у них тут два різних часових пояси: “за Києвом” і “по-нашому”. В усній розмові й навіть у розкладах часто треба уточнювати, про який час ідеться. По-друге, йдучи селом чи вулицею містечка, майже ніколи не розумієш, про що говорять люди. Читати далi »

Сенсація! Як виглядає Центр Європи (ФОТО)

Якщо Вам треба буде переночувати в Рахові — попитайте на вокзалі Ілька, який приймає студентів. За двадцятку Ілько надасть вам окрему кімнату — якщо тільки це не час сесії студентів — а на ранок можна буде податися до одного з численних географічних центрів Європи. До того з них, який в Україні. Він розташований за 10 км від Рахова — 6 кілометрів не доїжджаючи до села Ділове.  Читати далi »

Циганський табір, баронеса і сегрегація по-українськи (ФОТО)

Отже, ми з Максимом Баландюхом, не поспішаючи і розмовляючи з людьми, пройшлися пішки від Лазещини аж до Рахова. Колись моя бабуся після виходу на пенсію їздила з візком-кравчучкою торгувати на рахівський базар. Дізнавшись, що я буду їхати через Рахів, суворо наказала не затримуватися, “бо там багато циган”. Звичайно, ми одразу пішли до циганського кварталу — і, як майже завжди у таких випадках, виявилося, що стереотипи, м'яко кажучи, не зовсім відповідають тому, що побачиш, спробувавши поспілкуватися самостійно. 

Від Ясині (див. попередню статтю) спускалися до Квасів — село так називається тому, що тут є “квасне” і, кажуть, лікувальне джерело зі смердючою водою, від якої всі пруться. Навіть санаторій збудували. Читати далi »

Закарпаття: Антикризові мандри та чарівне різноманіття (ФОТО)

Не знаю, де ще в Україні населення таке різноманітне, як на Закарпатті: гуцули та русини, циганські табори, мадярські та румунські містечка, гори та замки — на невеличкій території далеко не найбільшої української області. Прийшла умовна весна — і закортіло потинятися. Багато хто звик до комфорту і вважає, що для мандрівок потрібні гроші. Мабуть, за роки відносного достатку обріс жирком і я. Колись, двадцятирічним, ходив собі по Криму майже місяць пішки — від Севастополя горами та долами аж до Феодосії. Чому б не спробувати щось подібне знову.

Міф про об'єктивність

Ми були посеред пустелі, коли наркота почала діяти.
Хантер Томпсон

Безпосереднім приводом для написання цієї статті, над якою я вже давно міркував, стала масова критика такого собі Володимира Йадороба за назву статті про Ю.Тимошенко “ЄЕСУчка“. Я не збираюся захищати оглядача чи цю статтю - однак така увага до матеріалу ще раз нагадала мені про деякі питання. Не знаю, як на Заході, а в Україні досі побутує думка, що журналістика “може” бути об’єктивною. Я вже не кажу про “повинна”. На моє скромне переконання, об’єктивна журналістика - це міф. Розберемо за пунктами. Читати далi »

Демократична влада для народу - кийки та сльозогінний газ

Пам'ятаєте, під час “великої помаранчевої революції” багато хто з нас - і особливо наші “лідери” та “польові командири” Майдану - любили протиставляти підступну і нахабну владу, з одного боку - і благородний і чистий народ, з іншого? Тепер колишні керманичі опозиції самі стали владою. Здається, вони добре засвоїли урок про силу народу. Тому колишні опозиціонери, перебуваючи в новій ролі, надалі намагатимуться використати "уроки Майдану" проти самого народу.