Привид Мороза
Володимир Бородай // 3 вересня 2008
Огляд новин за 3.09
«…Потім ми всі чули, як Бретшнейдер сказав, витягаючи записну книжку: “Дивіться, знов гарненька державна зрада”, - і вийшов з оббивальником з Пршічної вулиці, і той уже більше не повернувся». Ярослав Гашек, «Пригоди бравого вояка Швейка». Власне, якщо вести мову про сьогоднішні події у парламенті, у наведеній вище цитаті важливі лише сказані Бретшнейдером слова про зраду. Бо саме зрада стала основним лейтмотивом усього, що роблять наші політики, і саме у зраді від сьогодні будуть звинувачувати одне одного колишні партнери по коаліції. Привид Мороза у повен зріст встає над Верховною Радою, а сам Сан Санич зараз, мабуть, радо потирає рученята, зловтішно хихикаючи. Синдром Павілка МОРОЗова виявився заразним, інфікувавши навіть тих, хто лаяв лідера соціалістів останніми словами у такому, здається, далекому 2006-му. У розвалі коаліції немає правих, бо винуваті усі. І зрада, якщо вже говорити про неї, обопільна. Ющенко зрадив Тимошенко, коли дозолив Балозі розгорнути проти неї партизанську війну. Хоча, якщо відверто, у нього були усі підстави це зробити – звісно, з його точки зору. Юля зрадила Ющенка, коли, отримавши крісло прем’єра, фактично одразу ж розпочала президентську кампанію. Хоч і обіцяла підтримати його кандидатуру у 2009 році. Ну, а це прелюбодійство Юлі із Януковичем – теж невеличка зрада. Хоча, якщо відверто, у неї були усі підстави це зробити – звісно, з її точки зору. Бо Секретаріат її почав звинувачувати у державній зраді, а отже вона мала завдати удару у відповідь та убезпечитися. Як бачимо, зрада на зраді сидить і зрадою поганяє. Підозрюю, що це замкнене коло хтось таки розпочав, тобто зрадив перший, але для мене, як стороннього глядача із випадковим білетом на гальорку, це питання взагалі не важливе. Бо зрада – вона зрада і є, і те, що «злодій злодія обікрав» - ніскільки не применшує вини зрадників. За те, мабуть, і називають наш парламент Верховною зРадою. Але якщо говорити окремо про президентський НУНС, то тут буде іще і бунт на кораблі. Мова, зрозуміло, про блазня Луценка і його «Самооборону», які дружно перекинулися на бік Юлі. Хоча усім, окрім них самих, очевидно, що на дострокових виборах 2007 року лише квиток у потяг тоді ще більш-менш популярного серед виборців Ющенка гарантував їм місце у парламенті. Без Ющенка Луценко б зараз, як і його колишній шеф Мороз, бігав би за журналістами, сподіваючись, що хоч хтось захоче взяти у нього коментар. Але менше з тим, маємо те, що маємо, як казав класик. Оскільки питання «хто винний?» на порядку денному, як я вже казав, не стоїть, хотілося б зрозуміти хоча б що буде далі. Особисто я бачу два приблизно однаково ймовірні варіанти розвитку подій. Або відновлення коаліції НУНС-БЮТ, або дострокові вибори. Можливість коаліції БЮТ та Партії регіонів, як на мене, набагато нижча хоча б тому, що Юля із Яником ніяк не зможуть поділити прем’єрське крісло зараз та президентське потім, тим більше не зможуть відмовитися від власних амбіцій. До цього варто додати, що коаліція БЮТ з «регіоналами» та комуністами занадто нагадуватиме виборцям Тимошенко пріснопам’ятного Мороза, якого сама ж Юля не раз називала усілякими нехорошими епітетами. Але відновлення коаліції між БЮТ та НУНС – це справа, за рівнем складності порівняна із спробою склеїти порцелянового горщика за допомогою слини. Тому мені здається, що справа йде до виборів. А вже на них переможе той, хто краще зуміє переконати виборців у тому, що зрадником є виключно опонент…
Володимир Бородай
малюнок звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(16 голосів, середня оцінка: 4.38 з 5)
Loading ...
Пройшов за посиланням. Цікаві думки…
3 вересня, 2008 о 21:23Не-а..Политики не могут быть жадными,подлыми, тупыми, черствыми.Они не предают, не лгут и не воруют.Они —хорошие, а вот с народом им не повезло : ну не могут наши люди хорошо жить. Пробовали.-Не могут. “УЛУЧШЕНИЕ ЖИЗНИ СЕГОДНЯ ” показывали.- Не увидели. “СПРАВЕДЛИВОСТЬ” обеспечили.-Не почувствовали. Танец из “10 ШАГОВ” к цивилизации создали.- Не поняли. Ритм не поняли. Поэтому танцевали привычное “семь сорок” под универсально-многовекторное :” …два шага налево, два шага направо.Шаг вперОд и два назад.”…
3 вересня, 2008 о 22:42Пустили в бой за хорошую жизнь ” самого умного”, ” самого сильного” и ” самого красивого”.— Победило всеобщее презрение.
Предложили преодолеть коррупцию и договориться о дешевом газе без посредников. — Не получилось. То есть получилось, но не то : посредники преодолели дешевый газ и договорились с коррупцией.
Хотели обеспечить БАНДИТАМ - ТЮРЬМЫ. –Не вышло : некому будет показывать дорогу к цивилизации !
Все благие намерения плавно переходили в намерения всех благ….
—А обязательства ??
– Не умеют.
–А объяснить ??
–Не слышат.
–А прижать ??
–Не берёт.
–А ……….??
– Пробовали. Выживают и пишут на заборах неприличные слова.
——–
Так что, как говорил один юмористический украинец :” Нельзя впихнуть невпихуемое .” и, как утверждал один украинский юморист : ” Не готовы наши люди. Жить еще не готовы. Помирать не хотят, а жить - не готовы “.
Воно так на перший погляд виглядає:та єдроньте самі себе. Подумаєш - ще один “конституційний заколот”. Та ні,не заколот, а вже теперички - державна зрада.
Сергію Лещенко, а до нього ще комусь пригадавлась цікава деталь, що першим по-мабілі, під час мітингу Юлії Володимрівній відразу після її призначення прем*єром задзвонив Михайло Саакашвілі з привітанням про призначення її прем*єром. Юля, аж підстрибувала від радощів.І казала присутнім:”то мене щойно Президент Грузії Саакашвілі поздоровив”.
І ось у Грузію прийшла біда у вигляді кирзових чобіт російських загарбників. А де Юля? Сергій Лещенко з УП з чиєїсь доброї подачі розповів цікаві факти. Пані Юлії через один опосередкований контакт при напрузі Георгія Немирі вдалось зв*язатись з Верховним представником ЄС у справах безпеки і оборони Хав*єром Соланою та обговорити питання ролі та позиції України щодо грузинсько-російського конфлікту.Відбулась така розмова і з канцлером Німеччини паніМеркель. Єдине що не дійшло до відома Сергія Лещенка, що подібна розмова відбулась у Юліїї Тимошенко і з Кондолізою Райс.
Отже баришня Тимошенко зібрала коментарі від високопоставлених названих політиків-дипломатів, проте свою позицію щодо становища в Грузіїї офіційно так і не висловила, як доречі залишилась невизначеність Кабміну щодо незалежності Косово. Сліпому видно,що пані Юлія вже дрейфує в російському фарватері.
Це лише один із видимих аспектів фальші поведінки Юлії Тмошенко. А те що сталось тепер досить чітко і ясно описав на електронних шпальтах “Інфопорн” Влодко Бородай! Влучніше й не скажеш. А саме: “зрада на зраді й зрадою поганяє”.
4 вересня, 2008 о 0:05С.В.
О каких же таких кирзовых саогах (?) российских захватчиков (?!) Вы изволите говорить, Кактус? Что же именно российские захватчики такое там захватили?
4 вересня, 2008 о 8:37Согласен с Марком Болдыревым. Ибо, во-первых, кирзовые сапоги - это времеенный, переходящий этап на пути строительства сильного и всеми уважаемого Российского Государства. Всем известно, что с приближением к вышеуказанной светлой цели российский солдас сменит кирзачи и валенки на “туфли а…нные”.
4 вересня, 2008 о 8:53Во-вторых, не захватчиков, а миротворцев. Потому что захватчики - захватывают, а российский солдат только честно в который раз исполнил свой интернациональный долг. И ушел домой. Ну, почти ушел. И ничего он не захватывал, а только бомбил. Поэтому он не захватчик, а миротворец.
Ах да! Вилочки, джипы, велосипеды и унитазы считать захваченными могут только воинствующие недобитые хачики, пиндосы и жидо-бандеровцы.
Есть ещё один вопрос: почему радость Юлии Владимировны от звонка Саакашвили во время Майдана должна превратиться в поддержку артиллерийского обстрела столицы Южной Осетии и разбоя, учинённого современным режимом Грузии? Извините, но как по мне, так лучше быть ренегатом, чем дегенератом. И лучше уж сохранять выдержку, чем кликушествовать, не взирая на факты.
А искать повсюду измены и заговоры… Особенно среди тех, кто не готов вопреки действительности жертвовать своим разумом. О! Это даже знакомо. Как это по-сталински! Как это по-советски.
Знаете, сдаётся мне, что грехом режима в СССР было всё же не использование красного флага. Флаг мог быть любого цвета: белый, голубой или оранжевый, жёлтый или фиолетовый.
Красный цвет флага можно простить кому угодно.
4 вересня, 2008 о 9:10“Вилочки, джипы, велосипеды и унитазы считать захваченными могут только воинствующие недобитые хачики, пиндосы и жидо-бандеровцы.”
4 вересня, 2008 о 11:01Уважаемый жидо-кацап summersalmostgone подскажите как их считать правильно. Может взятыми в аренду до следующего набега?
UPS, а кто такие пиндосы ?
4 вересня, 2008 о 11:11Нет! О какой же аренде может идти речь? Мы ведь не ведем переговоров с агрессорами, тем более об какой-то там аренде. Мы вообще такого слова не знаем, если честно, кроме немногочисленных недобитых интиллигентишек да мелких и столь же недобитых бизнесюков. Вилочка и унитаз - это боевые трофеи, отбитые в неравном бою у превосходящих сил противника, который, подавленный нашей стойкостью и мощью, в панике бежал за нами. А джип, отобранный у жидов - это вообще орудие установления исторической справедливости.
4 вересня, 2008 о 11:25Как говорил наш национальный герой леня Голубков, я не халявщик, брат, я партнер!!! А если у кого фамилия этого персонажа в паре со словом “партнер” вызывает нездоровые ассоциации - то это уже по Фрейду надо трактовать))
Но между тем, из достоверных источников мне сообщили, что за Юлю сам лично Владимир Владимирович Путин горой готов встать. И даже помочь ей обещал - если вдруг она выборы президентские все же выиграет, ВВП ее первым поздравит!!!
А пиндосы, друг мой Нурсултан, это враги всего исконного газового православия и нефтяной государственности из США. Обманом и хитростью выменявшие у нас Аляску на ящик водки, а потом нашедшие там золото. С той поры у нас, в России, сложилать хорошая народная традиция не любить американцев и называть их собирательным термином “пиндосы” - составным из трех исконно русских слов “ПИ..асы”, гаНД..ы” и “х..сОСЫ”. Ибо велик и могуч русский язык под мудрым и чутким руководством нашего Путина!!!
4 вересня, 2008 о 11:30Пиндос - по-сербски “пингвин”. Так сербы называют американских солдат. Это здесь уже обсуждалось. И даже объяснялось поуему именно они называют их так
4 вересня, 2008 о 16:41пінглінгвістика, однакожи
4 вересня, 2008 о 16:44Тут один фраєр з ГРУ - Владимир Филин (ген.дир “Варвест ЛСС”), якимось чином став громадянином України. Ні, він не депутат, він чистий кашовар-повар української зовнішньої політики від імені БЮТ. Має Кілька інформаційних ресурсів. Один із них -”Форум.мск”. Головний редактор - його дружина. Що він робить в Україні, а тим паче в околицях БЮТ - сказати тяжко. Проте в Рокському тунелі вже був за два дні до почаику російсько-українського конфлікту. І що таке Немиря у порівняннні з Владимиром Ильичем Філіним? Та дупа з цвяхами, якби цей пан з ГРУ не налагодив закордонних контактів для Юлі. Яке він собі місце шукає в системі владних координат майбутнього уряду? Питання прозоре. А тут пишуть , у Юлі свій МЗС і т.д.
А одного дня вона “прабалталась:” У нас своя розвідка і МЗС”.
А тепер як нас вчили в семінарії. Юля стрибала від радості, коли з її призначенням прем*рства першим по-мобільніку привітав Шеварнадзе. Отож тепер один момент, який було випущено з контексту. Ну так! Текст на уважність.
Ю.Тимошенко: “Ось де мої справжні друзі і наша підтримка!”.(Афоризм задокументовано)
Так де твої справжні друзі? Людська фальш і зрада ходять поруч!
5 вересня, 2008 о 3:06С.В.
Cactus:
Значуща обмовка?
5 вересня, 2008 о 8:46Андрію! Це не обмовка! Це - мій, насамперед креш і креш цілої фірми.А Філін вже там був, а ми не були. Саме так. Подивіться в пошувику “Філін-Сечін” і вам стане все зрозуміло, хто є ху в українскій позалаштунковій політиці. Тільки ж їм (США) мудрагелям не зрозуміти, що коли в нас день, то в них ніч. Вони переконані, якщо у Вашингтоні ніч, то це ніч у цілому світі. Як я легковажно віднісся до цієї справи! Та най би мене шлях трафив. А якби наполіг у перший день, ви були б свідками іншого геполітичного розкладУ! А Щодо Філіна - раднка панії Юлії Тимошенко, то легко знайдете в “Гуугл”.
5 вересня, 2008 о 11:32