Масштаб: фактор розвалу зсередини
Руслан Гетьман // 2 вересня 2008Олімпійські Ігри згорнулися. Нові національні герої з’явилися. Тибет – слава Будді і суверенітету - поки що не відколовся. Так само залишилась на місці і купа іншого внутрішньодержавного геморою. Також великого і невід’ємного, як Тибет. Бо негаразди держави завжди пропорційні до її власних розмірів.. Іншими вони не можуть бути в принципі.
Звісно, якщо порівнювати, то Україна з Китаєм, здавалось би, в жодне порівняння не йде. Але то тільки через те, що уява зразу дисонує по лінії масштабу, культури… Та іншої маячні, за якою можна відразу не помітити, наскільки ми схожі. Звичайно, в тому, що стосується загальнолюдських та загальнодержавних негараздів.
Скажімо, корупції.
Як і в наш, у китайський «організм» зробили ін’єкцію непомірної дози капіталізму. Трансплантат прижився, але імунна система - і у нас, і у них – іще та. Комуністична. Тож те, що раніше було латентним, нині вилізло назовні у вигляді системних новоутворень. Як кажуть медики – реакція трансплантат-проти-хазяїна. Тільки тут у нас з китайцями деякі розбіжності. У них, на відміну від нашого, державний організм справді поки що хазяїн. Бо робить чималі «вливання» в економіку, залишає за собою право на землю, на якій стоять приватні заводи. І, що саме головне, веде активну боротьбу з неоплазмою - різного калібру «рєшалами» та «кришєватєлями». Чого у нас, нажаль, не спостерігається.
Власне, боротьбу вести доводиться активно, бо чинуші взагалі втратили страх. А що ще гірше – так це те, що їхнє оточення тисне на них і підбиває на гріх. Наприклад, минулого року один високопоставлений персонаж не витримав ненажерливості своєї коханки, котрій все було мало, і «замовив» її. No woman – no cry, як кажуть. Але ненажерливих коханок і родичів насправді по країні ще, мабуть, ого-го скільки! Бо для боротьби із цим явищем якраз і було розроблено цікавий законопроект. Точніше – поправки до Карного кодексу.
Суть проста. Автори проекту пропонують у судовому порядку переслідувати рідних і тих, хто перебуває з чинушею в інтимних стосунках, якщо ті мають зиск із його посади. Тобто отримують хабарі чи ведуть незаконний бізнес. У разі визнання вини таким «рєшалам» світитиме від семи і більше років. До речі, кожен китайський чинуша, що пройшов через верховну прокуратуру, мав принаймні одну коханку. Далі – більше. Також пропонується зробити суворішим покарання для тих чинуш, у власності котрих перебувають майно чи кошти «невідомого» походження. Не можеш розкрити останнє – «на посадку». Раніше на п’ять років, зараз – уже на десять.
У нас з такими розкладами довелося б посадити неміряну кількість людей, починаючи з керманичів. Але ж, зрозуміло, що це нереально. Хоча б через те, що масштаб не той. В сенсі – масштаб країни. З будь-якої точки чемодан з грошима доїде до адресата в Києві і все буде «схвачено» на самому високому рівні. Але, схоже, в Китаї проблеми не зі схемами передачі баблосу. А з державним організмом, котрий треба рятувати від «пухлинок» методом хірургічного втручання. ЗМІ пишуть, що через хабарництво в Китаї не можуть впровадити безпеку праці на виробництві, стандарти якості харчових продуктів… Коротше, і там гинуть шахтарі, отруюються люди, і ніхто за це, мабуть, не несе відповідальності.
І все-таки масштабність. Чим більший організм – тим більше в ньому паразитів. В урядових інстанціях контрольно-ревізійне управління виявило порушень на десятки мільярдів юанів. Нецільове використання чи розкрадання коштів – до болю знайомі формулювання, пов’язані з діяльністю кмітливих людей у кабінетах. Тут тобі і «мутки» з виділеними на подолання наслідків стихійного лиха грішми, і виведення коштів із житлових фондів. Також було виявлено, що держадміністрації в 11 містах не включали в звітність більш, ніж 70% від прибутку з продажу землі. Держбанки здійснюють незаконні позики і в результаті чекають на допомогу від держави, фірми, що займаються управлінням держмайном, «страждають» від боргів. Декому хочеться думати, що ситуація із корупцією настільки ендемічна, що це може загрожувати режиму компартії. Ну і слава Богу, якщо так. Але, думаю, така сильна система ще має вичерпати себе, чи своє «корито», щоб остаточно рухнути.
Цікавий нюанс. Великий бізнес в Китаї кришується військовими, а малий – ментами. Тож, мабуть, із введенням нових антикорупційних законів дотримання професійної конспірації буде ще жорсткішим. Бо очевидно, що хоч і спостерігається тенденція до зменшення кількості посадових зловживань, але не в усіх іще вгамувався апетит. Він же взагалі приходить під час… Чи то їжі, чи любовних утіх, але все-таки приходить.
До речі, найвища міра покарання, тобто смерть, для китайського чинуші - хай і прилюдна, але вогнепально-швидка. Це куди краще, ніж повільно «загинатися», відбуваючи каторгу на уранових шахтах. У нас же взагалі карати не стануть. Показуху влаштують, переполох віділлють і все. Та й то, якщо ще у когось знайдеться воля на те, щоб так нашугати. В крайньому випадку – інвалідне крісло, лікарня… Коротше, цирк імені Юща-Рудьковського.
Руслан Гетьман
фото звідси
Обговорити статтю на Форумі »»









непогано б у нас вновому карному кодексі або в поправках до старого заборонити ментам що притягалися до відповідальності знову ставати ментами. І Збільшити їм покарання за зловживання посадовим становищем в 2-3 рази. Може б допомогло.
3 вересня, 2008 о 10:03стосовно ментів.
якщо будуть такі от прецеденти як
http://kamukad3e-hax.livejournal.com/1089449.html?#cutid1
то мож і менти задумаються, і законотворці теж
3 вересня, 2008 о 10:51Достаточно интересная и познавательная тема
4 вересня, 2008 о 9:40І, що саме головне, веде активну боротьбу з неоплазмою - різного калібру «рєшалами» та «кришєватєлями»
**********
а результат, результат-то какой?
Как воровали, так и воруют, ничего не помогает. Уж как их не расстреливают, четвертуют и травят, а хорошо жить не запретишь:) Есть возможность своровать, обязательно найдется тот, кто это сделает, какие бы кары не грозили. Хорошая статья )
Чого у нас, нажаль, не спостерігається.
**************
вы наверное, будете смеяться, но у нас имхо борьба с коррупцией ведется более эффективно, чем в Китае. Почему? Потому что у нас не рубят головы, а микроскопическими темпами, но создаются предпосылки (сами собой создаются) для ситуации, когда проще и дешевле решать все вопросы честно. Дело теперь - лишь за законом. То есть создать такие законы, при которых воровать и делиться будет невыгодно. А более выгодно сделать все по простому, необъемному, понятному и непопулистскому (что очень важно!!!) закону. По крайней мере движение на это было еще при Кучме.
А вообще ваша статья - прекрасное изображение проблем, надо думать, во всех посткоммунистических странах. Чтобы убрать причины для коррупции, надо дать возможность рулить своей жизнью самим людям. Но для этого нужна демократия западного образца, а вот на это никто не пойдет по доброй воле. Ибо кому тогда будут нужны десятки миллионов дармоедов-чиновников, и как они вообще смогут зарабатывать себе на жизнь? На завод? Неа. Вот этого больше всего и боится китайская компартия. Китайские коммунисты посмотрели на судьбу СССР, и решили на всякий случай не ускорять события
А то китайцы народ трудолюбивый, а значит, сильно не любит чиновников=дармоедов. + Как пишут, самый частый вопрос от северокорейских товарищей западным дипломатам - смогут ли они гарантировать безопасность, если КНДР пойдет на постепенную либерализацию. Потому что увидели, что во первых, “перестройка” постепенной не бывает, а общество слишком быстро возвращается к нормальному состоянию, и времени на нормальный в их понимании раздел собственности может не хватить
У нас, к сожалению, хватило
Надо убирать чиновников от процесса принятия экономических решений, поскольку мировой опыт показал, что коррупция и чиновник - вещи неразделимые в принципе. Есть вообще мысль, что когда человеку доверили чужую собственность (или общую, то есть ничью), то он не может не воровать, или по крайней мере не может управлять эффективнее, чем частник. Даже этого уже хватит, чтобы страна отстала. Далее все решает Вождь: казнить или помиловать, или вообще похвалить за сообразительность. Грань между преступлением и просто исполнением обязанностей по умолчанию очень зыбкая. То, что в одних странах признается преступлением, в других поощряется. Получил чиновник выгодный заказ от иностранной корпорации, и себе откат в карман: где-то за это накажут по всей строгости, а где-то и само государство выплатит премию своему слуге, за старательное исполнение обязанностей. И где тут правда ? Наверное, у каждого своя.
11 вересня, 2008 о 6:24