Жежогляд: Примус до реклами і як вбити свій ЖЖ
Богдан Логвиненко // 1 вересня 2008На цьому тижні користувачі ЖЖ стурбовані одною проблемою — як прибрати банери з ЖЖ, як прибрати цю нав’язливу рекламу. І залишилось геть мало юзерів, яких ця хвора тема не зачепила.
Одним з найпопулярніших став пост ivan-gerh, в нього в коментарях викривається ще три десятки способів відмовитись, заблокувати, закрити, забити на рекламу.
Будь-яка зміна, будь-яке новаторство, навіть погане і ганебне, як у випадку з СУПом і його “примусом до реклами” — сприймається користувачами сайту як щось страшне, жахливе і те, з чим геть не можна жити. Насправді ж вкручуючи новий і прикольний дівайс в яку-небудь із соц.мереж — її власники ризикують нарватися на своїх же користувачів з досить гнівною критикою.
В ЖЖ є досить незначна плата за річне користування без реклами і з додатковими можливостями — це близько 20 долярів, дивлячись як і кому платити:) Але ця плата ніколи не порівняється з тією, яку треба віддати, щоб, пересуваючись між містами не бачити білбордів (купити літак), дивлячись телевізор, не бачити реклами (не дивитись телевізор), читаючи газети і журнали, нічого не помічати (заснувати свій медіа-холдинг і продавати журнал за ціною 100 єврів штука).
Загалом найдієвіший спосіб відмовитись від реклами — це виїхати в село, забите і далеке село, зону відчуження, покинуті шахтарські села на сході. А можна просто не понтуватись, не маючи навіть 20 зайвих долярів у кишені, видаляючи і витрачаючи час на видалення реклами, думаю часто навіть більше, ніж час на саму рекламу.
Якщо ви не стурбовані темою реклами і вас не цікавить, як її прибрати, читайте трогатільну історію від Іри Цілик про те, як мама врятувала грішну душу сина і частинку світового запасу кисню.
Богдан Логвиненко
фото звідси
Обговорити статтю на Форумі »»











А ви ніколи не міркували, що білборди чи реклама на ТБ посеред фільму - це так само ненормально, як і нахабний банер посеред постів у своєму особистому блогу?
Те, що ви написали, можна порівняти із монологом раба, що сумлінно виправдовує своє рабство.
1 вересня, 2008 о 18:39“не дивитись телевізор” - саме так. Це одна з передумов для збереження здорового розуму і повноцінного життя.
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=13483
щодо реклами на безкоштовних серверах - комусь може й відсутність безкоштовного хлібу (”сиру” тощо) в магазинах “рабством” здасться. Як на мене - рабство - це мати претензії (на безкоштовний хостинг, хліб, тощо)
1 вересня, 2008 о 19:05kermanich, я не дивлюсь телевізор, не слухаю радіо, не читаю газет і журналів, а в інтернеті маю платний рахунок на жж, сайти обираю переважно без реклами. усі мої проекти - без реклами, але вона там з’явиться, як тільки в україні почне працювати контекстна реклама яка-небудь, але контекстна реклама - це не голі цицьки посеред вашого особистого блогу) я проти реклами, але вона виправдана будь-де, говорити, що Ваш жж - це Ваш особистий блог - це все одно, що виправдовувати своє рабство, адже ви - тільки раб, який приносить контент лайвджорналу.
1 вересня, 2008 о 23:04Загалом найдієвіший спосіб відмовитись від реклами — це виїхати в село, забите і далеке село, зону відчуження, покинуті шахтарські села на сході. А можна просто не понтуватись, не маючи навіть 20 зайвих долярів у кишені, видаляючи і витрачаючи час на видалення реклами, думаю часто навіть більше, ніж час на саму рекламу.
А можна поставити банерорізалку. Безкоштовну. І в село не треба їхати. Я про рекламу дізнався взагалі з чужих постингів. А щоб не бачити білбордів, не треба літака, достатньо купити журнал “Український тиждень” за 5 гривень і читати в автобусі.
І не примус до реклами дратує людей, а її розташування прямо посеред щоденника. Це безпрецедентно. Залишається чекати, поки провайдери електронної пошти почнуть вставляти банери прямо посеред абзацу, а мобільні оператори перебиватимуть розмову своїми рекламними повідомленнями.
При всій повазі, Богдане, вліпив одиницю.
2 вересня, 2008 о 2:16І ЖЖ - раб мене, а не я - раб ЖЖ. Тому що якщо я і мій сусід перестане писати в ЖЖ, СУП збанкрутіє. А якщо ж носік раптом вирішить мене викинути, я сильно не збіднію.
2 вересня, 2008 о 2:19ну то давай завалимо ще рекламою всі історичні пам*ятки - реклама виправдана ж “будь-де”. вай нот. величезний банер на Старій Фортеці - Київстар. чим не красота?
2 вересня, 2008 о 8:22dali_bude, в УТ теж є реклама:)))
2 вересня, 2008 о 10:34я про те, що від реклами не сховаєшся нігде:)
я теж про рекламу дізнався саме з численних постів ))
Наше Літо, протести проти реклами на фортеці не допоможуть її не бачити : )
2 вересня, 2008 о 10:35Не хотілось би тут бути “адвокатом” реклами, але ж… Не треба буди такими скромними при нашій жадібності. Якщо люди не хочуть витрачати свої гроші напряму, з них візьмуть непрямим способом - закон економіки. Телебачення, газети, журнали (вже краще рекламні блоки ніж джинса). Концерти, виставки - що краще - платити сотні гривень за квиток, чи побачити лого компанії на квитку. Місто, пам*ятки мистецтва - нехай зараз ці гроші йдуть в кишеню товстопузим, а не треба обирати таких депутатів. Розумні примусили б ці кошти працювати на місто.
І вже точно “халявні мережеві послуги” мають оплачуватися. І краще рекламою, ніж продажем особистої інформації.
П.С.: Мою бабусю дуже дратує реклама прального порошку, але в магазині вона купує ту пачку, яку їй порекомендували в “жахливому рекламному блоці”. Закон людської природи.
2 вересня, 2008 о 11:52наше Літо - ти в курсі, що в 2004 р. на Меджибізькій фортеці висів велетенський янукович?:)
2 вересня, 2008 о 14:56памятної зими 2003 ми з колєгами просто викинули телевізор з восьмого поверху зйомної квартири на вулиці райдужній. рєкамєндую, допомагає. перед тим ми шнур обрізали, не допомагає, інколи рука тягнеться скрутити його
3 вересня, 2008 о 22:28+1. Подписался.
9 вересня, 2008 о 20:38