Приховане пограбування та збочена ментальність
Тетяна Монтян // 21 липня 2008
Поки розслідується справа про вбивство в Пасажі, хочу висловити свою точку зору с приводу причин та передумов скоєння цього неймовірного злочину, від якого здатна застигнути кров у жилах навіть до всього звичних співробітників правоохоронних органів, суддів та адвокатів.
В четвер, 17 липня 2008 року, дідуся Лопато привезли до Шевченківського суду міста Києва на так звану “повторну санкцію”, тобто на розляд подання про зміну йому запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою. Нагадую, що безкорислива феноменально “добра” суддя Умнова з Печерського суду міста Києва 27 червня 2008 року вирішила, що нема чого тримати старенького, “бєзобідного” дідуся в тюрязі, та відмовила в задоволенні першого подання. Цього разу суддя Волошин, уважно подивившись на фототаблиці з місця злочину та вжахнувшись “відбивною” з випущеними назовні нутрощами, в яку перетворив потерпілого Ніжинського “бєзобідний” дідусь Лопато – поцікавився, що ж спонукало звинуваченого на скоєння такого жахіття?!
Перш ніж розповісти про те, що ж відповів судді дєдушко Лопато, нагадаю суть конфлікту. Отже, маємо трикімнатну квартиру № 19 в будинку № 15 по вулиці Хрещатик в місті Києві - загальною площею 119 кв.м., жилою – 87,6 кв.м.; всі кімнати окремі та мають площу відповідно 37,7 кв.м., 32,5 кв.м. та 17,4 кв.м. Вартість цієї квартири на даний час складає проблизно 1 000 000 доларів США. Співвласниками цієї квартири в рівних долях, тобто по 1/5 у кожного, що відповідає 17, 52 ідеального кв.м., є:
1. Лопато Валентин Миколайович, 1934 р.н. - наразі обвинувачується у вбивстві Ніжинського Г.П. та замаху на вбивство його друга Бялова Є.І.
2. Лопато Лідія Михайлівна, 1934 р.н. - дружина Лопато В.М., професор, доктор хімічних наук. Керівник Відділу фізико-хімії і технології тугоплавких оксидів Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України; її роль в трагедії ще до кінця не з’ясована, але потерпілі переконані, що вона брала безпосередню участь як у вбивстві Ніжинського Г.І., та і у замаху на вбивство Бялова Є.І., але її чоловік, як то кажуть, “взяв все на себе”.
3. Лопато Сергій Валентинович, 1957 р.н. – син Лопато В.М. та Лопато Л.М., постійно проживає в Австралії, громадянином якої і є.
4. Ніжинська Вікторія Георгіївна, 1967 р.н. - колишня дружина Лопато С.В., донька вбитого Ніжинського Георгія Петровича, 1936 р.н.
5. Лопато Єлизавета Сергіївна, 1991 р.н. - донька Лопато С.В. та Ніжинської В.Г., онучка одночасно і вбитого, і підозрюваного у вбивстві.
Подивитись на квартиру та обстановку в ній можна на відео, люб’язно наданому сином вбитого, Ніжинським П.Г.
Здати в оренду цю квартиру в її поточному стані можна десь за 2000 доларів, а якщо інвестувати в пристойний ремонт 100 000 доларів – то за 10 000 доларів на місяць. При цьому, багато потенційних орендарів охоче взяли б квартиру в оренду з умовою зробити ремонт в рахунок орендної плати.
Таким чином, “грошову” складову часток Вікторії Ніжинської та її дочки Єлізавети – 2/5 – неважко порахувати. Своїм впертим, невмотивованим, ідіотичним створенням перешкод своїм співвласникам в користуванні та розпорядженні своєю власністю – цими 2/5 спірної квартири – старі Лопато фактично грабували власну онучку та колишню невістку.
Якщо б старим Лопато довелося сплатити своїм співвласниками компенсацію за ринковими цінами за всі ті роки, які вони перешкоджєали їм користуватись їхніми 2/5 частками, вони, можливо, дуже добре подумали, чи варто так поводитись, і погодилися б на розв’язання конфлікту шляхом чи то викупу часток, чи то продажу квартири та поділу грошей. Але - “маємо те, що маємо”… ;(
На жаль, менталітет українців-”недовласників” є таким, що внаслідок якогось “блоку в мозку” - заважає їм сприймати перешкоджання законним власникам в здійсненні свого права власності – саме як ГРАБУНОК, а не як “милі процесуальні витівки в рамках діючого законодавства.
Діюче українське законодавство дійсно дозволяє безперешкодно та абсолютно безкоштовно користуватись чужим майном в таких випадках, чим і займалися старі Лопато протягом багатьох років. Вони так звикли до цього, що всерйоз повірили, що саме так і повинно бути, а тому сприймали будь-які спроби вбитого Ніжинського, що діяв в інтересах своїх доньки та онучки, якось захистити їхні майнові права - “в штики”…
Отже, судді звинувачений Лопато відповів на повному серйозі, дихаючи “благородним нєгодованієм”, що вбитий Георгій Ніжинський здійснював… рейдерські захоплення спірної квартири!!! Під “рейдерськими захопленнями” Лопато мав на увазі спроби зайти в квартиру, в тому числі – в присутності державних виконавців (на цих нещасних людей Лопато написали кілька томів скарг, ага), на яку Ніжинський, як повноправний представник співвласників, мав точнісінько такі самі права, як і старі Лопато! На закономірне ж питання судді - “то чого ж ви чинили своїм співвласникам перешкоди, незважаючи на рішення судів всіх рівнів, включаючи Верховний, які зобов’язували вас цих перешкод не чинити?” - Лопато вдався до плутаних пояснень, суть яких зводилася до того, що, згідно Постанов ЦВК Ради народних Комісарів СРСР та РНК УРСР від 04 червня 1933 г. (ці нормативні акти ніхто не скасовував, вони досі є чинними!!!) - науковий працівник має право на додаткову жилу площу в розмірі не менше 20 кв.м.
Найстрашніше в тому, що старі Лопато, швидше за все (не берусь судити достеменно, бо не є психіатром) – ЩИРО впевнені в своїй правоті, оскільки, внаслідок похилого віку, в принципі не здатні зрозуміти, що це таке – приватна власність, та продовжують існувати у власному світі та жити ментальними категоріямии “розвинутого соціалізму”… Хоча, може, все вони чудово розуміють, просто вважають, що вдавати божевільних – вигідно та корисно… Врешті-решт, вони – люди з вищою освітою та науковими ступенями, які добровільно погодилися на приватизацію та добровільно стали співвласниками, а тому, з точки зору здорового глузду, не можуть не розуміти, що Постанова Ради Народних Комісарів 1933 року не має і не може мати жодного відношення до власності Вікторії Ніжинської та її доньки.
Нормальній людині ніколи не зрозуміти, ЯК, НАВІЩО – люди, які могли б продати спірну квартиру за МІЛЬЙОН!!! доларів, отримати по 200 000 доларів кожен та жити решту свого життя, ні в чому собі не відмовляючи – замість цього добровільно!!! заточили себе в смердючу конуру- помийницю та докотилися до вбивства з особливою жорстокістю…
Я ще можу з величезними “натяжками” зрозуміти людей, які є співвласниками квартири не за мільйон баксів і не на Хрещатику, а в Хацапетівці, після продажу якої та розподілу грошей вирученої суми “ні на що не вистачить”. Але, повторюсь – можу зрозуміти лише “з натяжкою”. Бо квартира насправді є чимось сакральним лише в схибленому мозку “пострадянських” людей, яких навряд чи вже можна “вилікувати”. Для людей, які “вписалися” в ринкові парадигми, квартира є лише іншим видом грошей, не більше.
Мільйон доларів є сумою, за яку можна безбідно жити в найшикарніших умовах, отримуючи щомісяця близько 10 000 доларів у вигляді відсотків. 1/5 квартири в Хацапетівці – це теж мінімум кілька тисяч баксів, за відсотки від яких можна зняти в тій самій Хацапетівці кімнату та жити в значно кращих умовах, ніж жилося у “власній” квартирі одне в одного на головах. Або - використати цю суму в якості першого внеску для купівлі в кредит трохи меншої халупи, але - вже тільки своєї. Це – елементарні речі для, здавалося б, будь-якої нормальної людини, але… суди переповнені позовами співвласників, які роками і навіть десятиріччями не можуть отримати свої частки хоч в якомусь вигляді – чи то грошима, чи то у вигляді окремого приміщення…
Тому що наші судді – такі самі “продукти системи”, і більшість з них чи то дійсно не розуміють, чи то роблять вигляд, що не розуміють, що “сакралізація” житла є антиекономічною, антиправовою категорією, а створення перешкод співвласникам в користуванні їхньою часткою є звичайнісіньким грабунком. Я доволі часто подаю позови про розподіл в натурі квартир чи будинків чи про виділення частки в натурі чи грошима. В абсолютній більшості випадків ті співвласники, які фізично мешкають в спільному житлі – як і старі Лопато, - затягують справи на роки, використовують всі мислимі та немислимі процесуальні зачіпки, аби тільки “бортати” роками тих співвласників, які не хочуть чи не можуть жити в таких квартирах чи будинках.
І найстрашніше – це те, що судді часто “в душі” стають на бік таких, по суті, грабіжників. “А що вони куплять собі на свою частку?” - часто кажуть мені в очі такі судді, коли я обурююсь, наприклад, черговому поверненню подібних справ на новий розгляд з “лівих”, надуманих формальних підстав. “А яке до цього діло їхнім співвласникам?!” - обурено питаю я. “Ну… Пропадуть же ж ці лохи з цими грошима та без квартири – як ти не розумієш?!”
Ви були праві, професоре Преображенський. З такою тотальною розрухою в головах не лише у юридично непросунутих громадян, а й у суддів та законодавців - можна ходити пісяти лише в такі клозети в квартирі вартістю мільйон баксів, як ото на відео. В той час, як навколо буяє життя, а в майже всіх сусідніх квартирах – давно вже офіси з шикарними ремонтами…
Тетяна Монтян
малюнок звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(14 голосів, середня оцінка: 5 з 5)
Loading ...
Аналогічна ситуація (за винятком вбивства, слава всім богам!) з квартирою в центрі Львова, у старому австрійському будинку з 4-метровими стелями: 3 кімнати, площа приблизно така сама, як вищезазначена, а як пройдеш повз відкриті двері - сморід на всю сходову клітину: комуналка; старий запорожець перед під’їздом; нестерпний дід-хамло і небажання, вперте небажання щось із тим робити. Воно буде жити в срачі і в срачі й помре через енну кількість років, головне - нікому, ніколи, нізащо не продати тої хати.
А поряд аналогічну здають в оренду за суму з трьома нулями і живуть безбідно у столиці…
Щодо причин - просто, на мій погляд, мозги вицвіли від науки. Таке буває. Я ще не розказувала про свою знайому прохфесорку в ЖеЖо… добре, що тепер не бачимось
21 липня, 2008 о 17:36Як все просто у вас п.Тетяно.
Бувають люди, які звикають до речей і місць. І які не можуть собі навіть уявити, що тих речей і місць хтось може їх позбути. Моя знайома хворіє, коли переставляють її стіл на роботі - зміни в своїй квартирі (чи самої квартири) навіть уявити не може.
Лопато вбивця (можливо), але чому б не поглянути на ситуацію з його сторони. Квартиру давали йому. Бувша невістка і її донька нав*язані сином, який давно полишив своїх батьків й країну. І ці меркантильні панянки забирають майно, якими з ними вимушено колись поділилися (і навряд чи передбачалося відторгнення майна, а не лише його користування).
В західній країні Ніжинські б ні на що не могли б розраховувати (і тільки наша супер-соціальна система дозволяє сідати на шию батькам і садовити резувальтати своєї необачності назавжди).
21 липня, 2008 о 19:392 mizu_no: Коли ми були на відтворенні, підійшов дільничий та розповів, що у нього на дільниці таких квартир - неміряно ;(
Тоді б ви знали, хто і кому давав цю квартиру.
21 липня, 2008 о 19:452 Кльово: Ви ніколи не пробували спершу вивчити матчастину, а потім вже писати коменти?
Не знаю. Жаль мені цього Лопато. Це ж як треба було дістати людину!
Уявіть собі, любий єдиний син приводить дружину до квартири батьків, народжує дитину, всіх прописує. Потім наполягає на приватизації. Після всього розлучається та махає закордон будувати нове життя — фактично, розпорядившись половиною квартири батьків та подарувавши її чужим людям.
22 липня, 2008 о 1:102 Грабльо: Перш ніж писати дурацькі коменти, завжди слід вивчити матчастину. Тоді б ви знали, хто, кого і куди привів, і звідки взагалі взялася ця квартира.
22 липня, 2008 о 8:21ЗІ. Сподіваюсь, на вашому життєвому шляху ще трапиться такий ось лопато, який випустить вам кішки, а для гарантії відіб’є ваш безмозкий трупєг кувалдою.
Два питання:
1. Чи існує кримінальна відповідальність за злісне невиконання судового рішення?
2. Чи мав змогу Ніжинський подати позов на подружжя Лопато за користування їх часткою квартири і стягнути із них гроші за ринковими цінами оренди?
Наша держава - це держава із капіталістичними відносинами.
А система забезпечення влади (як центральної, так і місцевої, прокуратури, МВС, СБУ, судів) - це майже не змінена система влади СРСР. Звісно, без КПРС.
Засади кадрового формування органів влади взагалі не витримують ніякої критики. Бо їх НЕМА!
Органи влади мають забезпечувати дотримання громадянами правил відносин між собою і державою, встановлених законодавством.
Як це робиться у нас загальновідомо.
Системне порушення закону, в першу чергу , представниками вищого ешелону і навіть церкви(незаконне будівництво, рейдерство і т.п.) провокують громадян на подібні дії.
Через імпотенцію влади у психічно нестійких осіб виникає синдром безкарності.
Ось і маємо рецидиви самоуправства. А якщо б у вбитого був син, а вбивця не в слідчому ізоляторі а на підписці ? Це не провокація самосуду із боку судді?
За такі речі суддя взагалі має відразу бути відсторонений інакше скоро докотимось до судів Лінча.
До речі - особа, що збила велосипедиста біля метро Лук”янівська на підписці чи у ізоляторі?
22 липня, 2008 о 9:45дааа… у того дєда своя правда в голові. паталогічна і не виліковна. але, здається мені, що небезпечним він може бути лише для тих, хто претендує на “його” квартиру або захищає претендентів.
22 липня, 2008 о 11:37В любому випадку, випускаючи дєда, суд, окрім піпдписки про невиїз, мав би поставити перед ним вимогу не з’являтися в громадських місцях з важкими предметами в руках)
2Тетяна Монтян: тоді познайомте нас з тією матчастиною. Яким чином і коли квартира на Хрещатику перейшла у користування Лопато та їх рідні?
Ваше обурення проти лопато - зрозуміле (адвокат - то покликання для флюгерів), але чому це раптом одразу ставати на сторону Ніжинських. Чому б не спробувати зрозуміти Лопато.
Традиції совка і ті дані, що ви навели, дозволяють припустити, що квартиру надавали науковцям із дитиною (але без невістки з онукою).
А час народження онуки, нове-давнішнє громадянство сина - дозволяє припустити, що шлюб сина був випадковим, старі повели себе порядно по відношенню до невістки і її дитини (прописали і приватизували квартиру), але невістка з родичами вирішила вичавити зі старого шлюбу по повній і зробила життя Лопато нестерпним. Чим і довели старого до жахіття. Тепер невістка намагається позбутися і старого і старої, щоб отримати ту квартиру у повну власність.
Тому вже, коли розповідаєте про “продукти системи”, то можете згадати, що жити із батьками і вважати їх майно своїм - то залишок совка.
22 липня, 2008 о 13:48кльово, вам не лень столько писать, но лениво почитать то, что уже писали на эту тему:
22 липня, 2008 о 15:05“Георгий Петрович Нежинский (убитый) в 1992 году проживал в Пассаже, Хрещатик 15, квартира 17. На этой же лестничной клетке (квартира 19) проживало три семьи в коммунальной квартире, которые просто мечтали разъехаться, наконец, в разные стороны. Дочь Виктория с мужем Сергеем (сыном убийцы) и годовалой дочкой жила в это время у бабушки (тёщи убитого).
Семья Лопато (Лидия Михайловна с мужем Валентином Николаевичем (убийцей)) жила вместе с первой женой Сергея Лопато и её дочерью (их внучкой), безуспешно пытаясь организовать размен.
Идеалистически настроенный Георгий Петрович решил, что идеальным вариантом решения возникших жилищных проблем было бы расселить семью Лопато с бывшей невесткой, расселить жильцов коммуналки на Крещатике и поселить туда семью Лопато с дочерью, зятем и годовалой внучкой. Опыта в разрешении квартирных вопросов у него было много, и он решил, что справится с поставленной задачей. Так, в конце концов, и произошло. Все были счастливы найденным решением, ходили друг к другу в гости и радовались жизни. Именно к таким отношениям и стремился Георгий Петрович.
Но, как говорится, добро не остаётся безнаказанным…”
і до купи:
22 липня, 2008 о 15:09“Квартира была приобретена в 1992 году путём очень сложного обмена: убитый, отец невесты, расселил коммуналку из трёх семей на Крещатике, расселил семью Лопато из квартиры общей площадью 90 кв.м в которой на тот момент проживали Лопато Лидия Михайловна, Лопато Валентин Николаевич, Лопато Сергей Валентинович с женой (дочерью убитого) и бывшаяй жена Сергея Валентиновича с дочерью. В результате размена с доплатой (доплачивал убитый!) бывшая жена с дочерью переселилась в отдельную однокомнатную квартиру. Семья Лопато переселилась на Крещатик, получив вместо 90 кв.м. квартиру 120 кв.м.”
доплачивал убитый - умиляет просто душевность этих господ кувалд, пардон, лопат
Надто вже білим і пухнастим виглядає в цій історії вбитий Ніжинський, і надто меркантильним та кровожерливим - вбивця Лопато. Іншої точки зору “джерела матчастини” навіть не припускаються. В реальному житті так не буває.
22 липня, 2008 о 15:33Зрозуміти дідуся ?! Сьогодні квартира, а завтра йому не поступляться місцем у маршрутці… .
22 липня, 2008 о 15:51Нормальна людина ніколи не стане вбивати іншу людину.
Якщо людина пішла не вбивство - це вже не людина.
Це не стосується війни, необхідної оборони та ін.
А от і матчастина. Це, зрозуміло, цікавіше. Але все одно - з “краткого курсу історії” сімейних чвар. Відповідно - одностороньо і вичавлено.
Добрий Ніжинський розселяє Лопато з бувшою невісткою, щоб поселити з поточною. Фахівець з квартирних розмінів і благодійник робить подарунок науковцям у вигляді 30 кв.м і малої дитини (і слова Хрещатик в прописці).
Інформація про джерела благодійності і участь майна Лопато в процесах знову пропущена.
2 Град: людину можна довести і до самогубства і до вбивства. Треба тільки час і натхнення. В першому випадку ми їй співчуваємо, в іншому засуджуємо. Все залежить від подробиць. А от подробиць ми й не знаємо.
22 липня, 2008 о 17:07Тоді в цьому випадку до вбивства людину довела саме держава.
22 липня, 2008 о 17:21Але це вже хвора і НЕНОРМАЛЬНА людина.
Читайте мій попередній комент.
Держава - це сукупність людей, влада - сукупність чиновників. Доводять люди, а не сукупності.
Був колись в мого знайомого аспірант. Була в нього молода дружина, в дружини була мати і було сутужне “квартирне питання”. Коли він їх зарубав топором - шкода було саме його. Бо з людини 2 роки знущалися - 2 роки він жив у пеклі постійного цкування моральних потвор.
А норма - не норма - поняття відносне. Тетяна Монтян постійно акцентує на картавості Югачки. В дитячому садку чи школі - це норма за яку (згідно з нормою) б*ють по писку. В дорослому житті - це норма для бидла. Для цивілізованої людини - не норма. Але ж хто сказав, що цивілізація - то норма і до якої саме цивілізації належить Т.Монтян.
22 липня, 2008 о 18:03Людину довели?
22 липня, 2008 о 18:37А чому людина не пішла з того дому, від дружини та тещі ?
Чому не спробував змінити своє життя?
Це по-перше.
По-друге при чому тут Монтян? Югочка сам особисто довів, що він є дефектор і взагалі брехливе,підлувате та слабке потворко.
І ніяка картавість чи короткозорість його не виправдовує. Наїзди мусорських посіпак на Монтян, чи на когось іншого людини із моральної потвори та перевертня не зроблять.
Вам залишилось тільки згадати Цушко - тоді буде повний комплект чергового платного лайномету і все відразу стане на свої місця.
Іншої аргументації не маєте?
Лично я считаю, что Лопато - урод в любом случае, если оказался готов так изуверски убить человека из-за какой-то там квартиры. Это во-первых. А во-вторых - если его сын бросил жену и ребенка, то вина за это лежит и на гражданине Лопато, который так своего сына воспитал.
23 липня, 2008 о 13:05а мне вот тоже любопытна в этой истории роль персонажа за кадром - сына убийцы и зятя убитого. взрослый вменяемый мужчина, достаточно активный для того, чтобы последовательно оставить двух жен с малолетними детьми (обеих в одной квартире с бывшими свекром и свекровью) и уехать за границу - почему он не взял на себя ответственность за ситуацию еще до убийства и не попытался ее решить гуманными методами, не защитил ни своих детей, ни родителей?..
23 липня, 2008 о 13:572 Град: людина все може - піти з власного дому, покинути своє покликання, віддати мати-інваліда в будинок для старих. Все правда. А вбивати не можна, хоч багато людей займається цим щоденно і без жодних докорів сумління.
Яким би не був Югачка - нормальна людина не може собі дозволити знущатися з фізичних (психічних) вад, походження і релігії. Будь-яку дитину НОРМАЛЬНІ батьки привчають до цього. Але в критичних ситуація (засліплені ненавистю) люди знову повертаються до звірячого коріння і тоді усі батьківські настанови руйнуються. У Монтян зараз одна з початкових фаз, але ж її зачепили дотично, а не цілеспрямовано і довго.
І не треба звинувачувати когось в “платному лайнометі”, якщо його думка вам не подобається чи ображають ваших кумірів. Монтян ще не каконизована, щоб перейти в ряд речей які не можна зачіпати.
23 липня, 2008 о 14:01Я НЕ ЗНАЮ подробиць про те, що відбулося у знайомого вашого знайомого.
23 липня, 2008 о 19:51Все одно - вбивство НІЩО НЕ ВИПРАВДОВУЄ!
Ще раз пояснюю.
Югочка Луценко - це моральна потвора, ЗРАДНИК та дуже велика падлюка. Психічно абсолютно нормальна людина, просто така собі звичайна НАВОЛОЧ. Ненависті до нього, із тих, хто його знав Неміністром, взагалі ніхто не відчуває.
Бридливість, як до хробака - не більше.
Про релігію я навіть і не заїкався, згадав як двійко предстоятелів УПЦ МП (павло та влодимир) ПОГРАБУВАЛИ пересічного громадянина, а саме: користуючись своїм становищем ВКРАЛИ в нього земельну ділянку на Печерську.
Монтян зараз робить те, чого ій ніяк НЕ МОЖУТЬ вибачити вам подібні - тицяє носом судово-ментівсько-прокуроську навоч у їхнє особисте лайно. Я маю на увазі випадок із квартирними бандитами.
Вам ( і вам подібним) дуже хочеться чимось вимазати Монтян.
Бо вам до неї - як до Китаю пішки через Шанхай. Ви здатні безоплатно працювати над захистом бомжа, чи матері -одиначки? Думаю, що навряд. Ось жаба й давить.
Платні лайномети саме так і працюють - ні ума ні фантазії. Застав такого враження збивати - воно скоріше лоба собі розіб”є.
2Град: отож бо і воно - завжди є подробиці, які можуть змінити наше ставлення. А вбивство навіть ви тут виправдовували - війною, необхідною самообороною. Багацько виправдовують вбивства голодом чи холодом, цікавістю чи марнославством - Ви ж не тільки життя хомо вважаєте цінним. Може Ви припустите, що корівоньці чи лисичці, пацючкові чи крокодильчику буває боляче і він не заслуговує на звіряче ВБИВСТВО.
24 липня, 2008 о 11:14P.S.: Це випадково не Цушко - мати-одиначка, і не донецький факовий мент Кожа - бомж :-)))? І я навіть можу погодитися, що Югачка гірший за Танюшку. Просто не варто засвічувати німб над головою живої людини - все може змінитися поки вона жива.
Ваша демагогія навіть не вражає. Нецікаво.
25 липня, 2008 о 12:38Прийом переструбування з теми на особистість автора примітив, який ніколи не спрацьовував. Після цього стверджуєте що ви не платний лайномет?
До чого при обговоренні звірячого вбивства, скоєного хворою людиною - залп лайна в сторону зовсім не причепних до цього людей?
Югочка потрвора _ це не теорема, це аксіома! Доказувати не треба. Ві сам, особисто це зробив.
Почали завговорюватись? Щодо “корівоньці чи лисичці, пацючкові чи крокодильчику буває боляче… ”
До чого німб? Можу навіть припустити, що замовник має деяке відношення до МП. Я розумію, що їде дах, бо складно відзвітуватись перед керівництвом?
Відпрацьовувати свої срібляники маєте “тоньше”, результат вже отримали - із точністю до”на-оборот”.
Як у випадку із залпом некерованоного лайна з боку Лужкова, Затуліна, Жиріка в бік України, як держави.
Вас навіть шкода - в усіх бачите ворогів. Але щоб ви мені близкості до МП не приписували - пояснюю.
Люди вбивали, вбивають і будуть вбивати - себе, собі подібних і відмінних від себе. Тільки в тому випадку, якщо ви повний вегетаріанець, який живе в далекому селі, носить рослинну тканину і не користується радіо-зв*язком - маєте право говорити про “святість життя”.
25 липня, 2008 о 13:31Довести до вбивства можна будь-кого - треба тільки знати як, або мати наполегливість. Бо людина - істота психічно нестабільна. Одна з перших ознак негативної реакції - порушення етичних установ дитинства. Це властиво не тільки старим і глупим, а й молодим і освіченим. Наприклад, Т.Монтян або Град. Ненависть накопичується, накопичується…, а потім хрясь - потворне тіло Юрочки з ножем у серці …
Або хрясь…і кльово дах поїхав. Від намірних зусиль по викиду замовленого лайна.
25 липня, 2008 о 16:31Бо ж вушка намнуть і копієчку не подадуть.
А дадуть по… . І більше нікуди не візьмуть.
Бо воно”…- істота психічно нестабільна. Одна з перших ознак негативної реакції - порушення етичних установ дитинства. Це властиво не тільки старим і глупим, а й молодим і освіченим.”
Нащо таке добро комусь потрібне?
Який ви мені ворог? Так, просто стьобаюсь з убогого платного троля.
Нарешті ви зрозуміли. Агресія або в собі (хвороби, в тому числі божевілля), або назовні (злочини)… І від цього ніхто не гарантований. Від суми і від тюрми не зарікайся.
І я вам гарантую, що не працюю на жодну “контору”. Окрім власної, шеф якої (на жаль) не видає грошей за базікання в мережі чи пости на чужих ресурсах. Хоча вам, мабудь, набагато легше звинуватити мене в “платності”, ніж повірити, що в світі існують люди які з вами не згодні.
25 липня, 2008 о 17:26“Нарешті ви зрозуміли. Агресія або в собі (хвороби, в тому числі божевілля), або назовні (злочини)”
Так би зразу і сказали б - я порядна людина, не платний лайномет, у мене просто нормальне психічне захворюванняє,шизофренія, маніакально-депресивний псіхоз із вираженою параноєю. А прізвище Моньян у будь якому контексті провокує раптове загострення.
26 липня, 2008 о 11:03Зичу вам вдалого, безболісного (по можливості) лікування та скорого одужання!
После прочтения энной статьи по поводу этого чисто бытового дела и слишком уж агрессивных нападок нашей адвокатессы на тех, кто позволил себе с ней хоть в малейшей степени не согласиться возникает вопрос: “А не знает ли кто сайта, где высказывает свое мнение адвокат другой стороны?” Неплохо бы прочитать для баланса мнение смотрящих с другой колокольни.
27 липня, 2008 о 19:42