Підписатись на RSS

Medice Cura Te Ipsum

Андрій Жолоб // 22 лютого 2008

Medice Cura Te Ipsum

Здоров”я — це найдорожче що є у людини… найдорожче і у прямому, матеріальному розумінні цього слова. На рахунок безкоштовного медичного обслуговування перелито вже безліч води з пустого в порожнє.

Отож, тепер напряму про кошти, які виділяє держава для лікування пацієнтів, які не мають можливості самостійно застрахуватися (це на прикладі Львова, можливо, в інших містах суми дещо інакші).

Терапевтичний пацієнт на харчування, лікування, загальні потреби на час перебування у лікувальному закладі отримає з державного бюджету 12 гривень на добу. Людина з хірургічною патологією отримає дещо більше — 16 гривень на добу. До пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, що лікуються у кардіодиспансерах, держава ставиться “серйозніше” - тут вже 24 гривні на добу. Проблеми з легенями — отримуйте 40 гривень. Онкохворому належить також 40 гривень на добу, хворому на туберкульоз — 60 гривень.

А тепер давайте розглянемо два приклади з хірургії: хворому, який готується до операції, необхідно заплатити за саму операцію, видаткові матеріали (бинти, скальпелі, шовний матеріал етс), за догляд, харчування, наркоз, післяопераційне лікування.

Приклад 1 Гострий апендицит (без жодних ускладнень)

Лікар оглянув пацієнта, провів додаткове обстеження і встановив діагноз: ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ. Хворий починає готуватися до операції, родичі біжать витрачати гроші. Отож, обстеження (аналіз крові, сечі етс.) витягне з їхньої кишені 60-80 гривень (+ витрати на шоколадку якщо є бажання отримати результат швидше). За годину наркозу, яка потрібна при цьому хірургічному втручанні, доведеться викласти ще 60 гривень (мінімум). Перев”язочні матеріали, шприци, скальпелі — 25 гривень (не дивуйтеся, скальпелі, точніше одноразові леза до них, теж необхідно придбати).

Операцію зробили, але це лише перший крок. Пацієнт після апендектомії в середньому перебуватиме в лікарні 5 днів. Необхідним елементом післяопераційного лікування буде антибактерійна терапія (мінімум 50 гривень), знеболення (мінімум 18 гривень). Скажімо, у відомчих лікарнях (залізнична, міліції, госпіталь етс) в касу за саме виконання операції піде ще приблизно 110 гривень.

Підсумково доведеться витратити майже 340 гривень (і це, додам — по мінімуму), не враховуючи витрат на “подяки”, суми яких коливаються у дуже великих межах, починаючи від приблизно 100 доларів. Також і погодувати вашого хворого потрібно…

Держава вам на час лікування апендициту виділить 16Х5=80 гривень. Феєрично, правда?

Рухаємося далі,

Приклад 2 (складна операція). Здухвинно-стегнове шунтування з встановленням судинного протезу.

Почнемо з того, що сам судинний протез коштує приблизно 3500 гривень. Обов’язковими є так звані травматичні нитки…вартість одної — 80 гривень, потрібно 10 штук… отож, додаємо ще 800 гривень.

Триває така операція 4-6 годин, наркоз вам коштуватиме 300 гривень. Протез обов’язково потрібно промити Гепарином для запобігання згортання крові, за 2 флакони гепарину у вас попросять 60 гривень.

Отож, операцію виконано, тепер потрібно пацієнта лікувати у післяопераційний період.

1. Антибіотикотерапія тут потягне більше, ніж при апендициті — приблизно 600 гривень.
2. Антикоагулянти (запобігання згортання крові) — мінімум 450 гривень.
3. Покращення мікроциркуляції крові (Вазоніт) — мінімум 120 гривень.
4. Пришвидшене відновлення травмованої тканини (наприклад Солкосерил) — мінімум 70 гривень.
5. Маєте бажання свого коханого родича поставити на ноги швидше — допоможе Вазопростан, 1 ампула його коштує 180 гривень, курс лікування — 20 ампул… отож, з кишені летить ще 3600 гривень.

Ось і прийшов час зробити підсумок…отримуємо 9560 гривень (знову ж таки, не враховуємо подяки). Але з державного бюджету на це серйозне оперативне втручання піде не більше, ніж на апендицит… хіба що кількість днів післяопераційного періоду, можливо, сягне двох тижнів. Ось вам соціальна допомога у кількості 224 гривні.

І останній приклад… якщо НЕ ДАЙ БОЖЕ у когось би трапилася тромобоемболія (блокування згустком крові) стегнової артерії, наприклад, у львівській лікарні невідомо, чи ви знайдете ЗОНД ФОГАРТІ, яким той згусток можна видалити. Заклади його не можуть дозволити собі придбати, адже один такий примірник винаходу пана Фогарті коштує 1500 гривень. А наслідки тромбоемболії, яку не встигли ліквідувати вчасно, страшні — від ампутації ноги до смерті…

Недарма мої колеги-лікарі часто повторюють — якщо не маєш знайомого медика, то двічі подумай перед тим, як ідеш лікуватися… неприємно це констатувати, але досить часто людині справді дешевше померти.

Андрій Жолоб

Обговорити статтю на Форумі »»

9 коментарів на запис “Medice Cura Te Ipsum”

  1. інна:

    цифри вражаючі…
    а є якийсь розумний вихід? я добре розумію, що нереально просто збільшити видатки у бюджеті…і нефективно…і це якось не дуже підбадьорює…

  2. otro:

    збільшенням видатків уже навряд чи щось зміниш. по факту, медицина є платною. просто потрібно це усвідомити. у лікаря повинна бути матеріальна зацікавленість у тому, щоб вилікувати пацієнта. держава, яка платить лікарям мізерну зарплатню, такої зацікавленості не створює. тому лікарям мусять платити пацієнти - адже вони насправді зацікавлені у своєму оздоровленні.

  3. Надія Прудяк:

    Але в якому вигляді? І що робити з малозабезпеченими категоріями населення?

  4. otro:

    ну, це вже питання медичної реформи. потрібно зробити так, щоб забезпечені люди самі за себе платили. а бідних лікували за державний рахунок. але якість обслуговування щоб при цьому не знижувалась

  5. Ferroman:

    У бабці моєї дружини була тромобоемболія. Результат обстеження у Львові- необхідно оперативне втручання. Завірення лікарів про те що їй 80 і вона тої оперції не витримає. Кололи якісь препарати вд гангрени (не памятаю просто). Сказали що якщо не допоможуть - ампутація.
    Місцевий (не львівський) лікар був 1 раз.
    Мене тільки цікавило як тат старенька операцію не перенесе, а ампутацію перенесе? Відповіді не отримав. Старенька від апутації відмовилась. В результаті померла за кілька місяців.
    В свідотсві про смерть - інфаркт міокарда. При чому дуже так хитро. Забрали на “експертизу” і відмовлялись віддати тіло якщо не підпишуть папери.
    Alis inserviendo consumor мать їх.

  6. schpop:

    ще до речі вразив факт, що на забезпечення клініки “Феофанія” пішло стільки коштів, скільки становить річний бюджет української медицини…Азаров тоді видав фразу “треба ж з чогось починати”

  7. Олександр:

    Рятуватися прийдеться самім, іншого нема. Але у нас є вибір: кинути палити, припинити пити гидоту і почати бігати, і з часом коли вам буде за надцять років помирати буде вже не так страшно. Щасти Вам

  8. Ростислав:

    Вихід один, з державних клінік потрібно робити відкриті акціонерні товариства, тоді все буде ок.
    Держава не є ефективним власником, і це вже доведено у всіх галузях економіки, окрім медицини. Тут і питання, чому?
    Ніхто не хоче працювати безкоштовно, то чому це повинні робити лікарі?

  9. akhavr:

    Ростислав:

    Вихід один, з державних клінік потрібно робити відкриті акціонерні товариства, тоді все буде ок.

    Це не (остаточний) вихід, це лише відстрочка.

    Корень проблеми полягає в тому, що медична допомога є (а) видом економічної діяльності і (б) соціальною послугою, тобто активностю, що надається владою (місцевою або центральною - неважливо) всій громаді.

    Відповідно, доки ці два поняття будуть змішуватись і будуть пропонуватись рішення, які вирішують лише половину, а не все - будемо мати головний біль.

Залиште коментар

Підписатись на коментарі